avangard-pressa.ru

Охарактеризувати різновиди анімаційних шоу - Психология

Важливим видом анімаційної діяльності в туризмі є шоу-анімація. Шоу (англ. show) – вистава розважального характеру, основними засобами виразності якої є театралізація, танець, музика, яскрава сценографія, сценічний костюм, світло, звук, піротехнічні ефекти.

У туризмі термін "шоу" застосовується досить часто, але найбільше у двох ракурсах:

- сценічне шоу; -технічне шоу.

Не слід розуміти сценічне шоу лише як різновид театралізованої вистави, що відбувається на театральній чи концертній сцені. Характерною рисою сценічного шоу є те, що його головними дійовими особами є люди: музиканти, танцівники, актори, аніматори.

Все інше: декорації, звуко- і світлотехніка лише створюють необхідний фон. Головна мета організаторів будь-якого шоу – це досягнення макс. рівня видовищності, привабливості.

Цій же меті слідують і організатори техношоу. Воно відрізняється від сценічного тим, що основним засобом виразності подібних шоу є візуальний ефект чи ефекти, створені за допомогою технічних засобів. Ринок техношоу бурхливо розвивається. Його ефективність безпосередньо залежить від розвитку науково-технічного прогресу.

Найб. піротехнічним шоу є фестиваль THUNO UNDERLUISIANA в штаті Луїзіана (США), на який з'їжджаються найкращі піротехніки світу, щоб показати своє мистецтво фейєрверку. Глядацьким залом є береги ріки Міссісіпі, де розміщуються мільйони глядачів.

В умовах туристично-рекреаційного закладу переважно практикуються анімаційні сценічні шоу, основним засобом виразності яких є театралізація.

Театралізація – це введення в анімаційну програму сюжетної лінії, побудованої на конфлікті певних сил або героїв, які уособлюють ці сили. Більшість анімаційних програм можуть мати театралізовану форму. Але найчастіше прийом театралізації використовується в естрадних шоу, що демонструються в тих рекреаційних закладах, де працюють команди аніматорів. Вони можуть мати форму кабаре, вар'єте, мюзик-холлу, кафешантану, ревю, вистави, “капусника”. Основними характеристиками анімаційного шоу є відкритість, лаконізм, мобільність, святковість, оригінальність, різноманітність. При підготовці анімаційного шоу треба врахувати можливість технічного забезпечення заходу. Техніка звукопідсилення, звукозапису, відеопроекції, різноманітна світлова апаратура дозволяють значно підсилити емоційний вплив на глядача. Шоу поділяються на такі, що влаштовуються у приміщенні, і такі, що проходять просто неба.

Класифікувати анімаційні шоу можна також за ступенем театралізації: заходи з мінімальним ступенем театралізації і театралізовані вистави.

Сучасні розважальні вистави в тому вигляді, в якому їх бачать туристи, почали формуватися в Європі з середини XVIII ст. Перші з них – у кафешантанах (франц. cafe сhantant, букв. – кафе зі співами). Кафешантани – це невеликі кафе, де з метою залучення більшої к-сті клієнтів влаштовувались концерти шансоньє – авторів і виконавців своїх пісень.

З середини ХІХ ст. дрібні кафешантани почали витіснятись– кафконсами. Тут покращились умови для концертування, значно збільшився його обсяг, підвищилась і платня за вхід. Еволюція кафе-концертів у Франції і поява у 30-40-х рр. ХІХ ст. концертних програм у великих залах ресторанів породили нове, більше масштабне театралізоване видовище – мюзик-холл-музичний зал при постоялих дворах і готелях Англії. Кабаре як новий на той час вид шоу з'явилося у 1881 р., коли на Монмартрі відкрився кабачок "Чорний кіт". Тоді виступи в цьому кабаре мали крім видовищної ще й інтелектуальну спрямованість. Натепер важко знайти суттєву різницю між кабаре і вар'єте. І там, і там акцент робиться на еротичний танець, мають просторі зали зі столиками. У Північно-Східній Азії популярністю користуються шоу трансвеститів, наприклад шоу ”Алькасар” у Бангкоку. У багатьох країнах світу туристам пропонуються фольклорні шоу: в Океанії і Африці – шоу аборигенів, в арабському світі – чоловічі танцювальні шоу, родзинкою яких є танець зі спідницею; у Південній Америці – латиноамериканські шоу. В Україні цікавими для туристів є козацькі кінні шоу, з використанням засобів виразності, притаманних фольклорним історичним козацьким виставам.